В Одесі відкриється виставка про Дзиґу Вертова

В рамках одеського фестивалю "Німі ночі-2012" 13 червня о 17:00 відкриється Тимчасовий музей Вертова.

 

В Музеї кіно одеського відділення Національної спілки кінематографістів України (вул. Французький Бульвар, 33) виставка буде працювати щодня з з 10:00 до 19:00 до 18 червня.

Проект "Тимчасовий музей Вертова" складається з реконструкції листів, нотаток та фотографій Дзиґи Вертова.

Роботу над проектом польська художниця Ольга Чернявська розпочала у 2008 році, а безпосереднім імпульсом до його реалізації стало те, що Дзиґа Вертов походить з Білостоку. Однак, у цьому місті майже немає пам’ятних місць з ним пов’язаних.

"У Інтернеті я знайшла фотографію однієї сторінки його синопсису, а решту сторінок я реконструювала у процесі переглядання фільму "Людина з кіноапаратом". Поряд з малюнками розміщено рукописи та спеціально "зістарені" фотографії", - ділиться спогадами Ольга Чернявська.

Авторка виставки вигадала постать, яка з’являється поряд із Дзиґою на фотографіях, а її присутність відчувається під час усієї розповіді. За словами художниці, вона втілюється у цю постать з метою зближення до Вертова. 

Дзиґа Вертов (1896-1954) - український радянський кінорежисер, один із засновників і теоретиків документального кіно. Народився та зростав у Білостоку, навчався в університеті у Петербурзі, а у Одесі створив свою найкращу стрічку "Людина з кіноапаратом".

 

Плакати до фільмів Дзиґи Вертова ранньої УРСР дивіться в розділі "Артефакти"

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!